народне ополчення

Нерегулярні добровільні військові формування в Росії та СРСР, які створювали під час воєн у критичні для держави моменти; 1611-12 під час пол.-литовської та шведської інтервенції; 1812 під час вторгнення військ Наполеона I; під час рад.-нім. війни 1941-45, в тому числі в Україні 2 корпуси та 8 дивізій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me