народний трибун
У стародавньому Римі з 494 до н.е. урядовець, захисник прав плебсу; обирався трибутними коміціями; повноваження: скликання народних зборів, право вето щодо ухвал сенату і рішень урядовців; був недоторканною особою.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me