нацизм
Політичний рух (з 1919), ідеологія, державний режим у Німеччині (т.зв. III Райх); н. як світоглядний напрям та ідеологія був поєднанням елітарних та расистських (переважно антисемітських) концепцій, що намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання ін. народів, особливо слов'янських, і на панування над світом; демократичним інституціям протиставляв культ вождя; як суспільний рух, керований А. Гітлером, встановив 1933 в Німеччині тоталітарний режим, що спирався на монополію націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини; відкидав християнство; терор супроти противників поєднував з масовою демагогічною пропагандою; під час II Світової війни служив обґрунтуванням масових убивств людей; періодично відроджуваний у Німеччині крайній націоналістичний рух, що звертається до н., називається неонацизмом.
Значення в інших словниках
- нацизм — наци́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нацизм — -у, ч. Німецький фашизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нацизм — НАЦИ́ЗМ, у, ч. Німецький фашизм. Службу свою [гітлерівець-штурман] знав добре, добросовісно її виконував, але вважав, що тим приносить неабияку жертву на олтар нацизму (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- нацизм — наци́зм (нім. Nazismus, скор. від Nationalsozialismus – національний соціалізм) назва фашизму в гітлерівській Німеччині. Словник іншомовних слів Мельничука
- нацизм — НАЦИ́ЗМ, у, ч. Німецький фашизм. Службу свою [гітлерівець-штурман] знав добре, добросовісно її виконував, але вважав, що тим приносить неабияку жертву на олтар нацизму (Ле, Клен. лист, 1960, 53). Словник української мови в 11 томах