неоконсерватизм

Назва суспільно-політичних рухів і доктрин, які закликають до принципів консерватизму XIX ст.; започаткований в 60-70-х XX ст. (США, Вел. Британія, ФРН), пов'язує традиційні консервативні цінності із елементами сучасного лібералізму (неолібералізм); протиставляє себе державному інтервенціоналізму та ідеології державної опіки.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоконсерватизм — НЕОКОНСЕРВАТИЗМ — напрям у сучасній політичній філософії та ідеології, репрезентований численними течіями, версіями і рухами. Поява і вкорінення... Філософський енциклопедичний словник
  2. неоконсерватизм — -у, ч. Течія сучасної західної політичної думки, яка поєднує тверезий реалізм в оцінці внутрішніх та міжнародних реалій з орієнтацією на збереження та зміцнення традиційних суспільних цінностей. Великий тлумачний словник сучасної мови