неписьменність

Відсутність вміння читати і писати у дорослих (як межу віку дитини звичайно приймають 15-й рік життя); втрата засвоєних і недостатньо закріплених навичок читання й письма визначається як н. повторна; н. як суспільне явище торкається переважно низки країн Африки, Пд.-Сх. Азії, Лат. Америки; неписьменні становлять бл. 1/4 дорослого населення світу (1990).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неписьменність — неписьме́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неписьменність — -ності, ж. Абстр. ім. до неписьменний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неписьменність — НЕПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неписьме́нний. Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. неписьменність — Неписьме́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неписьменність — НЕПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неписьме́нний. У західній частині Радянської України, частині, яка ще так недавно була краєм нечуваної народної темноти й неписьменності, пишно розцвітає культура (Рильський, III, 1956, 52). Словник української мови в 11 томах
  6. неписьменність — Неписьменність, -ности. неграмотность} Словник української мови Грінченка