несторіанство

Теологічна доктрина, що визнає в Ісусі Христі дві окремі натури: божественну і людську, й рішуче відкидає культ Марії як Матері Божої; поширюване у V ст. константинопольським патріархом Несторієм; засуджене на Ефеському соборі (431), розвивалося переважно у Персії, Індії та Китаї.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несторіанство — -а, с. Християнське богословське вчення, яке виникло у Візантії в V ст.; за цим вченням Богородиця та Ісус Христос були смертними людьми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. несторіанство — НЕСТОРІА́НСТВО. Словник української мови у 20 томах