1. Універсальний словник-енциклопедія

обліпиха

Колючий декоративний кущ родини маслинкових, поширений у Євразії; листки ланцетоподібні, квітки жовті; плоди оранжеві, з великим вмістом вітаміну С та ін. вітамінів; культивують у парках, садах; використовують у харчовій промисловості та медицині.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліпиха — обліпи́ха іменник жіночого роду рослина; ягоди цієї рослини — збірн. Орфографічний словник української мови
  2. обліпиха — [обл'іпиха] -хие, д. і м. -ис'і Орфоепічний словник української мови
  3. обліпиха — -и, ж. 1》 Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обліпиха — ОБЛІПИ́ХА, и, ж. 1. Дика рослина родини маслинкових — дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті вітамінами (Знання.., 11, 1969, 30). 2. збірн. Ягоди цієі рослини. Словник української мови в 11 томах
  5. обліпиха — ОБЛІПИ́ХА, и, ж. 1. Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті на вітаміни (з наук.-попул. літ.). 2. збірн. Ягоди цієі рослини. Словник української мови у 20 томах
  6. обліпиха — ПЛОХО́ВНИК (чагарникова лікарська рослина), ОБЛІПИ́ХА, ЩЕЦЬ, ВЕРБОТЕ́РЕН. Грінду — піщані коси в плавнях — заростають миртом, плоховником, вільшиною (М. Чабанівський); Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з журналу). Словник синонімів української мови