окиси вуглецю
Хіміч. сполуки вуглецю з киснем; безбарвні, без запаху гази, напр., окис вуглецю, т.зв. чадний газ, СО — горючий, компонент генераторного газу та газу для синтезу, дуже отруйний; двоокис вуглецю, СО2 — негорючий, розчиняється у воді, утворюючи слабку вугільну кислоту, міститься в повітрі як продукт згоряння та обміну речовин; застосовують у виробництві газованих напоїв, у вогнегасниках, а у твердому вигляді (т.зв. сухий лід) — у холодильній промисловості.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me