оперення

Система елементів літака (або ін. літального апарату), що забезпечує його стійкість та можливість управління ним під час польоту; хвостове оперення: вертикальний стабілізатор (кіль) і кермо повороту (утримання заданого курсу, поворот літака вздовж вертикальної осі), горизонтальний стабілізатор і кермо висоти (утримання заданої висоти і поворот літака вздовж горизонтальної осі); о. крил: елерони, закрилки, елевони та ін.; переднє о. — система качка.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперення — опе́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оперення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. оперити і оперитися. 2》 Покрив із пір'я у птахів. 3》 спец. Вертикальні або горизонтальні площини на задній частині корпуса деяких машин і механізмів для забезпечення стійкості в русі та керованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оперення — ОПЕ́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. опери́ти і стан за знач. опери́тися. У птиці при поганій годівлі .. відбувається погане оперення (з наук. літ.). 2. Покрив із пір'я у птахів. М'яке кучеряве оперення самців страусів має блискучо-чорне забарвлення (з навч. Словник української мови у 20 томах
  4. оперення — ПІ́Р'Я (сукупність пір'їн, що ростуть на тілі птаха), ОПЕ́РЕННЯ, ПЕРО́, ПУХ (дрібні, ніжні пір'їни). Стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє в пір'ї золотому (Я. Словник синонімів української мови
  5. оперення — ОПЕ́РЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. опери́ти і опери́тися. У птиці при поганій годівлі.. відбувається погане оперення (Колг. Укр., 11, 1961, 27). 2. Покрив із пір’я у птахів. Словник української мови в 11 томах