осадники

(пол. osadnik – поселенець)

пол. колоністи на західноукр. і західнобілорус. землях у 1919-39; наплив о., яким надавали кращі землі й державні кредити, призвів до напруження в їхніх стосунках з місцевими укр. селянами; у 1939-41 були піддані масовим репресіям з боку рад. уряду (виселені до Сибіру).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осадники — рос. осадники назва польських колоністів на західноукраїнських і західнобілоруських землях у 20-30-х роках XX ст. Вони отримували від держави кращі земельні наділи й щедрі фінансові субсидії, їм були передані місцеві органи адміністративної влади. Eкономічна енциклопедія