охотники
Вояки найманих полків на Лівобережній Україні, сформовані гетьманським управлінням у 70-х XVII ст.; піші о. — сердюки, кінні — компанійці; назва за добровільним принципом комплектування; цей різновид служби ліквідовано у 70-х XVIII ст.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Охотники — Охо́тники множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови