охотники

Вояки найманих полків на Лівобережній Україні, сформовані гетьманським управлінням у 70-х XVII ст.; піші о. — сердюки, кінні — компанійці; назва за добровільним принципом комплектування; цей різновид служби ліквідовано у 70-х XVIII ст.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Охотники — Охо́тники множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови