плакун
Поширена на всій земній кулі трав'яниста або багаторічна рослина; стебло ґранчасте, квітки рожево-фіолетові, зібрані у верхівкові суцвіття; росте на вогких луках, берегах водойм; лікарська та медонос. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакун — плаку́н 1 іменник чоловічого роду, істота плакса рідко плаку́н 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- плакун — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
- плакун — I -а, ч., розм., рідко. Те саме, що плакса. II -а, ч. Рід одно- чи багаторічних трав'янистих медоносних рослин, що містять дубильні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плакун — ПЛАКУ́Н¹, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що пла́кса. Його [Т. Шевченка] наряджали [націоналісти] в одежу мирного співця старих “устоїв”, .. сентиментального й безвільного плакуна... (М. Рильський). ПЛАКУ́Н², а́... Словник української мови у 20 томах
- плакун — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
- плакун — ПЛАКУ́Н¹, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що пла́кса. Його [Т. Шевченка] наряджали [націоналісти] в одежу мирного співця старих «устоїв»,.. сентиментального й безвільного плакуна… (Рильський, III, 1956, 241). ПЛАКУ́Н², а́, ч. (Lуthrum L.). Словник української мови в 11 томах
- плакун — Плакун, -на м. раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409. Словник української мови Грінченка