подразник
Фактор зовнішнього середовища або внутрішній фактор організму, який викликає збудження органів чуття (рецепторів); залежно від виду рецептора п. поділяються на зорові, слухові, дотику, больові та ін.; за характером дії подразники можуть бути фізич. або хіміч., напр., звук, електричний струм, світло, тепло, кислота, гормони.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подразник — подра́зник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- подразник — -а, ч. Те, що діє на органи чуттів живого організму або утвору, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Умовний подразник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подразник — ПОДРА́ЗНИК, а, ч. Те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Людина в умовах звичайного життєвого середовища зазнає діяння безперервного потоку світлових, звукових та інших подразників (з наук.-попул. літ.); Умовний подразник. Словник української мови у 20 томах
- подразник — ПОДРА́ЗНИК (те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідні реакції), ДРАТІВНИ́К фізіол. Промені сонця — своєрідні подразники. Вони викликають в організмі фотохімічні реакції (з журналу). Словник синонімів української мови
- подразник — ПОДРА́ЗНИК, а, ч. Те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Людина в умовах звичайного життєвого середовища зазнає діяння безперервного потоку світлових, звукових та інших подразників (Наука.., 7, 1961, 14); Умовний подразник. Словник української мови в 11 томах