1. Універсальний словник-енциклопедія

поліморфізм

I

диференціація форм особин однієї популяції; обумовлена генетично, гормонально або змінами зовнішнього середовища.

II

здатність деяких речовин існувати у станах з різною кристалічною структурою (внутрішньою будовою), зовнішньою кристалографічною формою, фізич. і деякими хіміч. властивостями; п. хіміч. елементів називається алотропією.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліморфізм — [пол'імоурф’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  2. поліморфізм — -у, ч. 1》 біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. || У генетиці – прояви індивідуальної, переривчастої мінливості живих організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліморфізм — поліморфі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. поліморфізм — ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (з наук. літ.). 2. хім. Словник української мови у 20 томах
  5. поліморфізм — поліморфі́зм (від грец. πολύμορφος – різноманітний) 1. Існування в межах одного виду рослин чи тварин двох (диморфізм) або більше груп особин з різко відмінними ознаками. 2. Здатність мінеральних речовин за різних умов кристалізуватися в різних формах, зберігаючи той самий хімічний склад. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. поліморфізм — ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (Хлібороб Укр., 7, 1969, 26). 2. хім. Словник української мови в 11 томах