прелюд

У XVI ст. — короткий імпровізований твір для органу, лютні (преамбула); після 1650 — вступ, напр., до фуги, сюїти, сонати da camera; Ф.Шопен створив самостійний фортепіанний п.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прелюд — прелю́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прелюд — -а, ч., муз. Те саме, що прелюдія 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прелюд — = прелюдія (від лат. praeludo — роблю вступ) — 1. Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним викладом музичного твору — фуги чи сюїти. Словник-довідник музичних термінів
  4. прелюд — ПРЕЛЮ́Д, а, ч., муз. Те саме, що прелю́дія 2. У плані інструментально-хорового прелюду опрацьована [М. І. Вериківським] високопоетична народна колискова “Котику сіренький” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. прелюд — ПРЕЛЮ́Д, а, ч., муз. Те саме, що прелю́дія 2. У плані інструментально-хорового прелюду опрацьована [М. І. Вериківським] високопоетична народна колискова «Котику сіренький» (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 74). Словник української мови в 11 томах