прометій

Pm, радіоактивний, штучно одержаний хіміч. елемент з атомним числом 61; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; у природі зустрічається лише як сліди (не вдалося одержати з природних джерел); застосовують в ізотопних товщиномірах і спеціальних джерелах електричного струму; відкритий 1945 Кор'єлом, Марінським і Ґленденіном.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прометій — проме́тій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. прометій — -ю, ч., хім. Pm. Штучний радіоактивний хімічний елемент, проста речовина якого – світло-сірий рідкісноземельний метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прометій — ПРОМЕ́ТІЙ, ю, ч., хім. Радіоактивний хімічний елемент, що утворюється внаслідок ядерної реакції. Словник української мови у 20 томах
  4. прометій — проме́тій радіоактивний хімічний елемент, символ Pm, ат. н. 61; належить до лантаноїдів. Від імені міфологічного титана Прометея. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. прометій — ПРОМЕ́ТІЙ, ю, ч., хім. Радіоактивний хімічний елемент, що утворюється внаслідок ядерної реакції. На базі прометію створені мініатюрні атомні батареї величиною з копійку, в яких радіоактивне випромінювання перетворюється в електричну енергію (Наука.., 2, 1959, 26). Словник української мови в 11 томах