протока

Вузький водний простір, що з'єднує 2 водні басейни (моря або оз.); у міжнародному праві морські п. стали доступними суднам усіх держав.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протока — прото́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. протока — див. КАНАЛ. Словник синонімів Караванського
  3. протока — [протока] -кие, д. і м. -оц'і Орфоепічний словник української мови
  4. протока — -и, ж. 1》 Рукав річки; річка або струмок, що з'єднує дві водойми. 2》 Вузька смуга води між двома ділянками суходолу, яка сполучає два моря, два океани або море з океаном. 3》 Вузька порожнина, канал у живому організмі. Жовчні протоки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протока — ПРОТО́КА, и, ж. 1. Рукав річки; річка або струмок, що з'єднує дві водойми. Внизу котив Дніпро свої хвилі, розпадаючись на кілька проток (З. Словник української мови у 20 томах
  6. протока — КАНА́Л (трубка, якою проходять різні речовини в організм людини або тварини), ПРОТО́КА. Шлунково-кишковий канал; Жовчні протоки. Словник синонімів української мови
  7. протока — Прото́ка, -ки, -ці; -то́ки, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. протока — Прото́ка, -ки ж. 1) Проливъ. 2) Рукавъ рѣки. Словник української мови Грінченка