підсусідки

Категорія населення України XVI-XVIII ст., що не мало зазвичай власного господарства, а на певних умовах оселялося в чужих дворах; платили податки, але були звільнені від повинностей; наприкінці XVIII ст. закріпачені.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсусідки — Безземельні селяни Словник застарілих та маловживаних слів