1. Універсальний словник-енциклопедія

рабин

В юдаїзмі спершу титул знавців й інтерпретаторів Біблії, пізніше також авторів Талмуду; з середньовіччя титул релігійного і духовного керівника євр. громади.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабин — Ра́бин, ра́вин: — єврейський священик; учитель [51] — служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади; учитель [55] — юдейський священик, вчитель [52] Словник з творів Івана Франка
  2. Рабин — Ра́бин прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. рабин — -а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рабин — РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (І. Нечуй-Левицький); – Я піду в поліцію, я піду до рабина. Словник української мови у 20 томах
  5. рабин — ра́бин (від давньоєвр. раббі – вчитель) в іудейській релігії служитель культу, керівник релігійної громади. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рабин — Ра́бин, -на; -бини, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рабин — РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев., II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина. Словник української мови в 11 томах
  8. рабин — Рабин, -на м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918. Словник української мови Грінченка