радіоприймач

Пристрій для прийому (за допомогою антени) модульованих радіохвиль, які посилаються радіопередавачем; у р. прийняті сигнали перетворюються (підсилення, демодуляція) на електричний сигнал, а потім — на звук (приймач радіо), зображення (приймач телебачення), інформацію про розташування об'єкта (радіолокаційний) та ін.; перші пристрої для прийому радіохвиль (радіотелеграфних сигналів) сконструювали 1896 незалежно один від одного О. Попов та Ґ. Марконі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіоприймач — радіоприйма́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіоприймач — -а, ч. Пристрій для уловлювання, перетворювання і використання енергії радіохвиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіоприймач — РАДІОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій для уловлювання, перетворювання й використання енергії радіохвиль. На метеорологічній станції радіоприймач приймає сигнали радіозонда (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. радіоприймач — РАДІОПРИЙМА́Ч, ПРИЙМА́Ч, РА́ДІО розм. Під час вечері Мишуня налаштував радіоприймача (Ю. Яновський); Єрмілов увімкнув приймач, освітилася шкала, і невдовзі почулось легеньке потріскування (Я. Гримайло); — Думали, ми й не почуємо. Ого! У нас таке радіо, що одразу почуємо (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  5. радіоприймач — Радіоприйма́ч, -ча́, -че́ві; -мачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. радіоприймач — РАДІОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій для уловлювання, перетворювання і використання енергії радіохвиль. На метеорологічній станції радіоприймач приймає сигнали радіозонда (Наука.., 2, 1958, 5); Я включив радіоприймач, і знайомий голос диктора вітає з добрим ранком школярів (Донч., VI, 1957, 591). Словник української мови в 11 томах