рейтари

В Європі у ХVI- ХVIII ст. відділи кінноти, озброєні рапірами, пістолетами, аркебузами; в Німеччині використовували теж панцирі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейтари — ре́йта́ри (від нім. Reiter – вершник) наймана кіннота в арміям Західної Європи в 16 – 17 ст. В Росії рейтарські полки існували в 17 – на початку 18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука