риф
Форма морського дна у вигляді валу або платформи, утворена внаслідок нагромадження скелетів морських організмів, звичайно коралів (кораловий р.); вершина р. виступає переважно дещо в.р.м.; зустрічаються в тропічній і субтропічній зонах; відомі також викопні р., які виникали у давніх геологічних епохах.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риф — риф 1 іменник чоловічого роду ряд отворів або петельок на вітрилі риф 2 іменник чоловічого роду пасмо скель Орфографічний словник української мови
- риф — див. СКЕЛЯ; (на вітрилі) петля, отвір. Словник синонімів Караванського
- риф — I -у, ч., геол. Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді. Коралові рифи. II -а, ч., мор. Поперечний ряд отворів або петельок на вітрилі, через які просувають вірьовку, щоб зменшити площу вітрила під час сильного вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риф — Скеля (підводна) Словник чужослів Павло Штепа
- риф — РИФ¹, у, ч. Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді. Щосекунди виростала небезпека наскочити на підводний риф, і каравели могли піти на дно (Н. Рибак); Коли кораловий вапняк поширений коло берега, то він утворює береговий риф (з наук. Словник української мови у 20 томах
- риф — I (нім. Riff) пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді, що утворюється внаслідок руйнування скелястих берегів або нагромадження скелетів коралів (кораловий Р.) i молюсків тощо. II (голл. Словник іншомовних слів Мельничука
- риф — Риф, -фа; ри́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риф — РИФ¹, у, ч., геол. Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді. Щосекунди виростала небезпека наскочити на підводний риф, і каравели могли піти на дно (Рибак, Що сталося.. Словник української мови в 11 томах