розсіювання світла

Невпорядкована зміна напрямку світлових променів, яка особливо виразно виявляється у каламутних середовищах і при відбитті від деяких поверхонь (напр., білого паперу); р.с. в атмосфері, найсильніше для коротких хвиль, спричинює блакитний колір неба.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me