рулетка
Азартна гра, полягає в тому, що робиться ставка на певне число, розташування цифр або колір поля, на якому зупиниться кулька, що обертається на диску з 37 понумерованими полями (червоними або чорними, зеро — на зеленому полі). 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рулетка — руле́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рулетка — (від фр. roulette — коліщата) азартна гра, де кулька кидається на обертальний круг з нумерованими гніздами, в одне із яких він повинен попасти, а учасники роблять попередні ставки на певний номер Словник іншомовних соціокультурних термінів
- рулетка — -и, ж. 1》 Вузька металева, полотняна або клейончаста стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; признач. для вимірювання невеликих відстаней. 2》 Спеціальний пристрій для певного роду азартної гри, а також сама ця гра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рулетка — 1. крутка 2. мірострічка Словник чужослів Павло Штепа
- рулетка — РУЛЕ́ТКА, и, ж. 1. Вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі, яка признач. для вимірювання невеликих відстаней. Словник української мови у 20 томах
- рулетка — руле́тка (від франц. roulette – коліщатко) 1. Металева або полотняна стрічка з поділками, якою вимірюють протяжність чого-небудь. 2. Інструмент для гравірування. 3. Настільна азартна гра. Словник іншомовних слів Мельничука
- рулетка — Руле́тка, -тки, -тці; -тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рулетка — РУЛЕ́ТКА, и, ж. 1. Вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; признач. для вимірювання невеликих відстаней. Словник української мови в 11 томах