1. Універсальний словник-енциклопедія

самонавчання

Зміна поведінки особи в результаті її попереднього досвіду; у вужчому значенні намір і свідоме засвоювання знань, вмінь, набування досвіду у виконанні роботи.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самонавчання — самонавча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самонавчання — -я, с. 1》 Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. 2》 Дія за знач. самонавчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самонавчання — САМОНАВЧА́ННЯ, я, с. 1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя. 2. Дія за знач. самонавча́тися. Будуть створені машини, здатні до “саморемонту”, “самонавчання”, “самовідтворення”, машини з величезною “пам'яттю”, з різними “органами чуттів” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. самонавчання — Самонавча́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самонавчання — САМОНАВЧА́ННЯ, я, с. 1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя. 2. Дія за знач. самонавча́тися. Будуть створені машини, здатні до «саморемонту», «самонавчання», «самовідтворення», машини з величезною «пам’яттю», з різними «органами чуттів» (Наука.., 9, 1961, 23). Словник української мови в 11 томах