сафарі —
сафа́рі іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сафарі —
невідм., с. 1》 Спеціальний заповідник (перев. в Африці), в якому дозволене полювання на диких звірів. 2》 Полювання в такому заповіднику; час такого полювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови