селен
Se, хіміч. елемент з атомним числом 34; напівметал; найстійкішою алотропною формою є с. сірий або, інакше, с. металічний густиною 4,81 г/см3 — має властивості напівпровідника; хіміч. активний; у природі трапляється разом з сіркою та її мінералами; мікроелемент; застосовується головним чином для виготовлення фотоелементів, тонких оптичних плівок, для забарвлення скла; відкритий 1817 Берцеліусом.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- селен — селе́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- селен — СЕЛЕН – СЕЛІН Селен, -у. Хімічний елемент – супутник сірки. Селін, -у. Рослина з роду аристиду родини злаків. Літературне слововживання
- селен — -у, ч. Se. Хімічний елемент, проста речовина якого – чорний і червоний селени; використовують у фотоелементах, ксерографії, як напівпровідник, вулканізатор і стабілізатор гуми тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- селен — СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент – сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін. Усі сполуки селену отруйні. Селен – один з найменш поширених на нашій планеті елементів (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- селен — селе́н (від грец. σελήνη – Місяць) хімічний елемент, символ Se, ат. н. 34; існує в кількох модифікаціях (див. алотропія), з яких найстійкішим є т. зв. металевий С., сірого кольору, напівпровідник, дуже чутливий до світла. Словник іншомовних слів Мельничука
- селен — СЕЛЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент — сіра металева речовина, що використовується для виготовлення фотоелементів, знебарвлення та забарвлення скла і т. ін. Усі сполуки селену отруйні. Селен — один з найменш поширених на нашій планеті елементів (Наука.. Словник української мови в 11 томах