синтоїзм

Корінна японська політеїстична релігія; упродовж століть зазнавав впливів буддизму, даосизму та конфуціанства; гол. божество — Аматерасу, богиня Сонця і прамати імператорського роду; найважливіші сакральні тексти Коякі і Нігонґі (міфи про походження богів і світу, історичні перекази), правила культу — норіто; 1868-1946 с. був державною релігією з культом імператора; численні святині.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтоїзм — синтої́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синтоїзм — див. синто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії – релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора. Словник української мови у 20 томах
  4. синтоїзм — синтоїзм, си́нто (япон. синто, букв. – шлях богів) релігія, що сформувалася в ранньофеодальній Японії на основі елементів шаманства, яке мало назву синто; пізніше зазнала впливу буддизму й конфуціанства. В 1868 – 1946 pp. С. був державною релігією Японії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синтоїзм — СИНТОЇЗМ (від япон. — шлях богів) — національна релігія японців, що сформувалася в VI — VII ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства. Філософський енциклопедичний словник
  6. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії — релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора. Словник української мови в 11 томах