складання
1. занесення призначеного до друку тексту у пам'ять комп'ютера з використанням відповідного редактора (підбір гарнітури і кегля, поділ на абзаци); у результаті с., верстання та фіксації на світлочутливому матеріалі отримують матеріал, який використовують для виготовлення друкарської форми; 2. при традиційному методі складання — набір знаків друкарського шрифту, зроблений вручну (з літер) або машинним способом (з використанням лінотипу або монотипу).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- складання — склада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- складання — [складан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- складання — -я, с. Дія за знач. складати і складатися 1-4), 7-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- складання — СКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. склада́ти і склада́тися 1–4, 7–10. Широко треба впровадити .. преси для пресування дрібних деталей верхнього одягу і білизни та машини для складання верхніх сорочок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- складання — Склада́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- складання — СКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. склада́ти і склада́тися 1 — 4, 7 — 10. Широко треба впровадити.. преси для пресування дрібних деталей верхнього одягу і білизни та машини для складання верхніх сорочок (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- складання — Склада́ння, -ня с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97. Словник української мови Грінченка