спін

Власний момент кількості руху мікрочастинки (напр., електрона, протона, атомного ядра), який виникає внаслідок її обертового руху і не пов'язаний з її рухом у просторі; може набувати тільки певних (квантованих) значень; відкриття с. дозволило пояснити багато фізич. явищ.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спін — спін іменник чоловічого роду у ядерній фізиці Орфографічний словник української мови
  2. спін — -у, ч., фіз. Магнітний момент електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їхнім обертальним рухом навколо власної осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спін — СПІН, у, ч., фіз. Внутрішній момент імпульсу елементарної частинки. Наочно спін можна уявити як обертання частинки [найелементарнішої] навколо своєї осі (подібно до добового обертання Землі). Словник української мови у 20 томах
  4. спін — (від англ. spin – обертання) власний момент кількості руху електрона або інших елементарних частинок (позитронів, протонів, нейтронів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спін — СПІН, у, ч., фіз. Момент кількості руху електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їх внутрішнім рухом, подібним до обертання. Словник української мови в 11 томах