суцвіття
Сукупність квіток з певним розташуванням на спільній осі (стеблі): нерозгалуженій — просте с., і розгалуженій — складне с.; за розташуванням квіток на стеблі розрізняють с. китицеподібні, одностеблові (китиця, колос, початок, зонтик, голівка, щиток, кошичок, волоть) і с. розгалужені, багатостеблові (розвилка, віяло, завійка). 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суцвіття — суцві́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- суцвіття — СУЦВІ́ТТЯ, я, с. Квітконосне стебло разом з пуп'янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін. Квітки [рясту] зібрані в суцвіття – китицю (з навч. літ.); Найбільший збір протеїну з гектара посіву кукурудзи .. Словник української мови у 20 томах
- суцвіття — -я, с. Квітконосне стебло разом з пуп'янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суцвіття — СУЦВІ́ТТЯ, я, с. Квітконосне стебло разом з пуп’янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін. Квітки [рясту] зібрані в суцвіття — китицю (Практ. з систем. та морф. Словник української мови в 11 томах