телескоп
Прилад для дослідження і фотографування небесних тіл (зірок, галактик та ін.), збільшує кількість світла (оптичний т.) та радіовипромінювання (радіотелескоп), що потрапляє від спостережуваного об'єкта до ока спостерігача чи іншого приймача випромінювання; оптичні т. бувають лінзовими (рефрактори) або дзеркальними (рефлектори); найбільший — т. Кека (Мауна Кеа, Гаваї) діаметром 10 м; більший радіус спостереження мають космічні т. (напр., т. Габбла). 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телескоп — телеско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- телескоп — Далекобачка Словник чужослів Павло Штепа
- телескоп — ТЕЛЕСКО́П, а, ч. 1. астр. Оптичний прилад для спостереження за небесними світилами. І здається: це химерний Сатурн біжить у телескопі, і біжать його кільця й десять дальніх супутників (М. Словник української мови у 20 томах
- телескоп — -а, ч. 1》 астр. Оптичний прилад для спостереження за небесними світилами. Телескоп-спектрометр — прилад, призначений для одержання спектрів і вимірювання спектральних характеристик далеких джерел випромінювання. 2》 іхт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телескоп — телеско́п (від грец. τηλεσκόπος – далекоглядний) 1. Прилад для спостереження і дослідження небесних світил і фотографування їх. 2. астр. Сузір’я Південної півкулі зоряного неба. 3. біол. Одна з багатьох форм акваріумних риб. Словник іншомовних слів Мельничука
- телескоп — Телеско́п, -па, в -пі; -ско́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телескоп — ТЕЛЕСКО́П, а, ч. 1. астр. Оптичний прилад для спостереження за небесними світилами. У 1610 році був побудований і спрямований у небо перший телескоп. Словник української мови в 11 томах