тетерук

вел. птах родини тетерових; живе у просторих проріджених лісах Євразії; довж. бл. 60 см; самці мають ліроподібний хвіст; характерне токування; охороняється. тетерук

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тетерук — тетеру́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тетерук — ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев... Словник української мови у 20 томах
  3. тетерук — тетерюк, -а, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці – пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тетерук — ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К) (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М. Словник синонімів української мови
  5. тетерук — Тетеру́к, -ка́; -руки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тетерук — ТЕТЕРУ́К, ТЕТЕРЮ́К, а́, ч. Великий лісовий птах ряду курячих із чорним (у самиці — пістрявим) оперенням, який є цінною дичиною. З свистом від розмаху дужих крил проносились між деревами важкі тетеруки, приліплювались до міцних гілляк дерев... Словник української мови в 11 томах
  7. тетерук — Тетерук, тетерюк, -ка м. = тетервак. Н. Вол. у. Глухий, як тетерук. Ном. № 8556. Словник української мови Грінченка