торій
Th, радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 90; сріблясто-білий, досить м'який метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; піддається дії сильних концентрованих кислот; використовують для анодів рентгенівських ламп, захисних екранів уранових стержнів, ізотоп 232Th — у розщепленні матеріалів для ядерних реакторів; відкритий 1828 Я. Берцеліусом.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торій — то́рій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- торій — то́рій радіоактивний хімічний елемент, символ Th, ат. н. 90; сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та енергетиці. Окис Т. використовують як вогнетривкий матеріал. Від імені бога-громовержця Тора в давньоскандінавській міфології. Словник іншомовних слів Мельничука
- торій — ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м'який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (М. Трублаїні); Торій – радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- торій — -ю, ч. Th. Радіоактивний хімічний елемент, актиноїд. Проста речовина – пластичний сріблястий активний метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торій — ТО́РІЙ, ю, ч. Сірувато-білий, блискучий, відносно м’який радіоактивний метал. В кожній речовині, в якій є уран або торій, є й гелій (Трубл., Шхуна.., 1940, 47); Торій — радіоактивний елемент, що міститься в земній корі (Заг. хімія, 1955, 583). Словник української мови в 11 томах