турмалін
Мінерал, боросилікат алюмінію, натрію, кальцію, магнію, заліза; чорний, коричневий, жовтий, зелений; застосовується у радіотехніці (завдяки п'єзоелектричним властивостям), прозорі відміни — як благородне каміння; в Україні — Волинь, Приазов'я. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турмалін — турмалі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- турмалін — ТУРМАЛІ́Н, у, ч. Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.); застосовується для виготовлення поляризаційних приладів і в радіотехніці, а гарні ґатунки, що є дорогоцінними каменями... Словник української мови у 20 томах
- турмалін — -у, ч. Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- турмалін — турмалі́н (франц. tourmaline, з сингальського toramalli – сердолік) мінерал класу силікатів, чорного, бурого, рожевого, зеленого та інших кольорів. Використовують у радіотехніці, ювелірній справі. Словник іншомовних слів Мельничука
- турмалін — ТУРМАЛІ́Н, у, ч. Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.); застосовується для виготовлення поляризаційних приладів і в радіотехніці, а гарні гатунки, що є дорогоцінними каменями... Словник української мови в 11 томах