український стиль

Течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвроп. тенденцій формування національних стилів (рос., пол., норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), укр. народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європ. модернізму; гол. представники в архітектурі: В. Кричевський, І. Левинський, О. Лушпинський, В. Нагірний, Т. Обмінський; у малярстві: О. Курилас, М. Сосенко, Ю. Панькевич.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me