українізація

Система заходів комуністичної партії (більшовиків) України та уряду УСРР 1923-33 з метою зміцнення рад. влади в Україні, частина політики коренізації, яку провадила Всесоюзна комуністична партія (більшовиків); передбачала залучення українців до партії, надання їм посад у партійному та державному апаратах, запровадження укр. мови в державне та партійне діловодство, розширення її вживання в освіті, пресі, видавничій справі, підтримку укр. культури; значний внесок в у. зробили наркоми освіти УСРР О. Шумський і М. Скрипник; бурхливе зростання національної свідомості в роки у. викликало занепокоєння комуністичного керівництва, яке з 30-х фактично повернулося до політики русифікації; активісти у. були репресовані.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. українізація — україніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. українізація — УКРАЇНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Впровадження української культури, мови, звичаїв. Вже йшла мова про українізацію установ, і Сашенька виявила охоту знайомитись з українською мовою (В. Словник української мови у 20 томах
  3. українізація — -ї, ж. Впровадження української культури, мови, звичаїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. українізація — Україніза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. українізація — УКРАЇНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Впровадження української культури, мови, звичаїв. ЦК КП(б)У і Раднарком України твердо і послідовно проводили [у 1920-1925 рр.] українізацію школи (Іст. Словник української мови в 11 томах