1. Універсальний словник-енциклопедія

умовивід

В логіці міркування, яке полягає у виведенні згідно з законами логіки (правилами у.) нових тверджень (умовиводів) з висловлювань, які визнаються істинними (передумов); у. поділяється на ймовірнісний (у. редукційний, індукційний, у. побудований на аналогії) і у. необхідні (у. дедуктивний).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовивід — умови́від іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. умовивід — [умовив'ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
  3. умовивід — Висновок Словник чужослів Павло Штепа
  4. умовивід — УМОВИ́ВІД, воду, ч. 1. Розумова дія на основі властивих індивідуальній свідомості норм висновків, які значною мірою збігаються з правилами і законами логіки; // Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження. Словник української мови у 20 томах
  5. умовивід — -воду, ч. Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження. || Результат такої дії; висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. умовивід — УМОВИВІД — у традиційній логіці різновид міркування, коли здійснюється перехід, згідно з логічними правилами, від одного або двох висловлювань-засновків до нового висловлювання-висновку. Сучасна логіка має справу із логічними моделями (схемами)... Філософський енциклопедичний словник
  7. умовивід — ВИ́СНОВОК (остаточна думка, логічний підсумок спостережень, міркувань, розгляду фактів), УМОВИ́ВІД рідко; МОРА́ЛЬ (повчальний висновок). Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича й одразу ж зробила висновок, що вже він одружений (О. Словник синонімів української мови
  8. умовивід — УМОВИ́ВІД, воду, ч. Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження. Висновки, здобуті в результаті абстрактних умовиводів, ще не можна вважати остаточною істиною (Нар. тв. та етн.. Словник української мови в 11 томах
  9. умовивід — рос. умозаключение спосіб логічного зв'язку висловлювань, за допомогою якого з наявних положень (засновків) можна одержати нове положення (висновок) і оцінювати його істинність за істинністю засновків. Eкономічна енциклопедія