фрактал

Геометрична фігура складної конструкції, не є ні кривою, ні поверхнею, ані фігурою в розумінні класичної геометрії; його характеризує уламчастий вимір; ф. має свій прообраз у фізичному світі; до математичних досліджень ф. впровадив 1975 Ю. Мандельброт; застосовується у багатьох галузях науки і техніки, напр., у комп'ютерній графіці. фрактал

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрактал — ФРАКТА́Л, у, ч. 1. мат. Фігура складної конфігурації. 2. Те, що складається з фрагментів. З кінця сімдесятих років у науковий обіг тривко ввійшло поняття фрактала (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах