1. Універсальний словник-енциклопедія

фтор

F, хіміч. елемент з атомним числом 9; блідо-жовтий газ з різким запахом, отруйний; хіміч. дуже активний, легко вступає в реакцію з ін. елементами і хіміч. сполуками, утворюючи фториди; сильний окисник; міститься (у вигляді сполук) в земній корі та живих організмах (як мікроелемент); застосовується при органічному синтезі; одержаний 1886 Муассаном.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фтор — фтор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фтор — ФТОР, у, ч. Хімічний елемент – газ блідо-жовтого кольору з різким запахом; токсичний, руйнівно діє на велику кількість речовин. Пападаючи в дихальні шляхи, на слизові оболонки і шкіру, препарати фтору подразнюють їх (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. фтор — -у, ч. F2. Дифлуор. Проста речовина хімічного елемента Флуору. Блідо-жовтий газ із задушливим запахом. Надзвичайно агресивний і отруйний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фтор — (від грец. φθόρος – загибель) хімічний елемент, символ F, ат. н. 9; газ блідо-жовтого кольору з різким запахом; належить до галогенів. Ф. – найактивніший з неметалів. Застосовують для синтезу різних фторорганічних сполук (фреонів, фторопластів). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фтор — ФТОР, у, ч. Хімічний елемент — газ блідо-жовтого кольору з різким запахом; токсичний, руйнівно діє на велику кількість речовин. Пападаючи в дихальні шляхи, на слизові оболонки і шкіру, препарати фтору подразнюють їх (Лікар. експертиза.. Словник української мови в 11 томах