футуризм

Авангардний напрямок у літературі та мистецтві поч. ХХ ст., поширений гол. чином в Італії (основоположник Ф.Т. Марінетті) та Росії (брати Бурлюки, В. Хлебников, А. Кручених, В. Маяковський). В літературі анархічне відкидання суспільних норм і культурних традицій, захоплення технікою та динамізмом сучасного життя великого міста; в італ. варіанті — культ насильства та війни (зв'язок з фашизмом), рос. — богемно-кав'ярняний ексцентризм (еґофутуризм) та крайній індивідуалізм, прагнення до переінакшення функцій поетичної мови, антиестетизм (кубофутуризм); до футуристичної організації в Україні входили М. Семенко, Гео Шкурупій, В. Поліщук, О. Слісаренко, Ю. Шпол (М. Яловий) та ін.; ініціаторами ф. у красних мистецтвах були Дж. Балла, У. Боччоні, Дж. Северіні; сповідувався принцип загального динамізму, теорія втрати матеріальності тіл під впливом світла й руху, нова концепція часу (симультанізм), простору (відкидання перспективи); в укр. малярстві тенденції ф. виявилися у творчості Д. Бурлюка, О. Богомазова, О. Екстер, Є. Сагайдачного.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. футуризм — футури́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. футуризм — ФУТУРИ́ЗМ, у, ч. Формалістичний напрям у літературі (перев. у поезії) та в мистецтві на початку 20 ст., який розвивав культ індивідуалізму, заперечував класичну спадщину, відкидаючи загальноприйняті в мистецтві мовні норми. Словник української мови у 20 томах
  3. футуризм — -у, ч. Формалістичний напрям у мистецтві та літературі (перев. поезії) на початку 20 ст., який заперечував реалізм, відкидав класичну спадщину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. футуризм — футури́зм (італ. futurismo, від лат. futurum – майбутнє) формалістичний, занепадницький напряму буржуазній літературі (переважно поезії) і мистецтві 20 ст. в Італії, Франції, Англії, Росії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. футуризм — Футури́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. футуризм — ФУТУРИ́ЗМ, у, ч. Формалістичний занепадницький напрям в буржуазному мистецтві та літературі (перев. поезії) на початку XX ст., який заперечував реалізм, відкидав класичну спадщину... Словник української мови в 11 томах