фібриноген

Волокнистий білок плазми крові з групи глобулінів; бере участь у процесі зсідання крові, перетворюючись (під дією ензиму тромбіну) в нерозчинний волокнистий білок фібрин, який разом з елементами клітини утворює згусток.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фібриноген — фібриноге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фібриноген — ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фібриноген — -у, ч., фізіол. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фібриноген — фібриноге́н (від фібрин і ...ген) розчинний білок плазми крові, що належить до групи глобулінів. При зсіданні крові перетворюється на нерозчинний білок – фібрин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фібриноген — ФІБРИНОГЕ́Н, у, ч., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (Анат. і фізіол. люд., 1957, 49). Словник української мови в 11 томах