халіфат

Мусульманська держава на чолі з халіфом; політично-релігійний інститут мусульманського суспільства на чолі з халіфом; утворився 632 після смерті Мугаммада, офіційно скасований після утворення Турец. Республіки 1924 (турец. султани перейняли функції х. після завоювання Єгипту 1517).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халіфат — халіфа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. халіфат — ХАЛІ́ФАТ. ХАЛІФА́Т, у, ч. 1. Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах. У ІХ – Х століттях Афганістан входив до складу держав, які створювалися намісниками Халіфату з місцевих династій (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. халіфат — -у, ч. 1》 Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах. 2》 Феодальна держава на чолі з халіфом, що утворилася внаслідок арабських завоювань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. халіфат — халіфа́т, каліфа́т система мусульманської феодальної теократії на чолі з халіфом. У Західній Європі з 10 ст. Х. почали називати також арабську державу, що виникла в 7 ст. внаслідок завоювань у Західній Європі, Північній Африці та Південно-Східній Європі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. халіфат — ХАЛІФА́Т, у, ч. 1. Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах. 2. Феодальна держава на чолі з халіфом, що утворилася внаслідок арабських завоювань. Розпад Арабського халіфату, що почався в кінці IX ст. Словник української мови в 11 томах