хвилевід

Канал для поширення електромагнітної хвилі вздовж окресленого шляху; може бути замкненим — хвиля поширюється всередині х. (напр., металева труба), або відкритим — хвиля поширюється по поверхні х. (напр., металевий провідник, діелектричний стержень); використовується, зокрема, в телевізійних та радіолокаційних пристроях.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилевід — хвилеві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвилевід — ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стрижень з трубою, що служить для передавання радіохвиль на коротку відстань. Словник української мови у 20 томах
  3. хвилевід — -воду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвилевід — ХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань. Словник української мови в 11 томах