хлориди

Хіміч. сполуки, молекули яких містять хлор першого ступеня окислення; з неорганічних х. найбільше значення мають х. металів — солі соляної кислоти, НСl; кристалічні речовини, як правило, добре розчинні у воді, напр., х. натрію, NaCl (важлива сировина хіміч. промисловості), х. калію, КСl (штучне добриво), х. срібла, АgCl (світлочутлива речовина, застосовується у фотосправі); х. амонію, NH4Cl, т.зв. нашатир; серед хлоридів неметалів важливе значення мають х. фосфору, х. сірки (напр., S2Cl2 є добрим розчинником сірки); органічні х., напр., х. етилу, С2Н5Сl використовуються при хіміч. синтезі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлориди — хлори́ди солі хлористоводневої (соляної) кислоти, напр., хлорид натрію (хлористий натрій, або кухонна сіль). Словник іншомовних слів Мельничука