1. Універсальний словник-енциклопедія

хребець

Складова частина хребта; складається з тіла, дуги та відростків; крізь отвір між тілом та дугою проходить спинний мозок. хребець

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хребець — хребе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хребець — [хреибец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'і, р. мн. -бц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. хребець — ХРЕБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Окрема кістка (або в деяких тварин хрящ), що є складовою частиною хребта тварин і людини. Хребець – коротка, товста, досить складна своєю будовою кістка: він має тіло, дугу і ряд відростків (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. хребець — -бця, ч. Окрема кістка (або в деяких тварин – хрящ), що є складовою частиною хребта тварини і людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хребець — ХРЕБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Окрема кістка (або в деяких тварин хрящ), що є складовою частиною хребта тварини і людини. Хребець — коротка, товста, досить складна своєю будовою кістка: він має тіло, дугу і ряд відростків (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах