центуріон
У стародавньому Римі командир, начальник центурії; сотник.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- центуріон — Сотник римський Словник чужослів Павло Штепа
- центуріон — центуріо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- центуріон — ЦЕНТУРІО́Н, а, ч. У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії. [Фортунат:] Нас Круста зрадив . [Парвус:] Та Круста Крустою, а де ж був Люцій, поки центуріон прийшов по нас? (Леся Українка); Це землі славинів?... Словник української мови у 20 томах
- центуріон — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії (сотні). 2》 Озброєні стражі порядку в Стародавньому Римі (перша поліція). Великий тлумачний словник сучасної мови
- центуріон — Центуріо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- центуріон — ЦЕНТУРІО́Н, а, ч. У Стародавньому Римі — начальник частини легіону, центурії. [Фортунат:] Нас Круста зрадив . [Парвус:] Та Круста Крустою, а де ж був Люцій, поки центуріон прийшов по нас? (Л. Укр., II, 1951, 426). Словник української мови в 11 томах