євреї в Україні

(самоназва йєгудим)

загальна назва етнічних і субетнічних груп, об'єднаних спільним походженням від давньоєвр. народності; в Україні 630 тис. (перепис 1989); віруючі є. сповідують юдаїзм. Перша згадка про є. на пд. України з I ст. н.е., у Києві з X ст.; масове переселення до України у XV-XVI ст., особливо з Польщі після 1569; переважно займалися ремеслом, орендарством та посередництвом, тому часто сприймалися населенням як визискувачі й ставали жертвами переслідувань під час повстань (Хмельниччина, Коліївщина). Після поділів Польщі у 2-ій полов. XVIII ст. запроваджено обмеження прав проживання для є. (едикт Йосифа II в Австрії, смуга осілості в Росії), друга хвиля міграції в Україну, де є. жили у невел. містах Правобережжя, займаючись ремісництвом та торгівлею, створивши оригінальну міську культуру та мову їдиш (на основі середньоверхньонім. діалекту). Зх. Україна відома як батьківщина хасидизму. З 2-ої полов. XIX ст. отримали право переходити у хліборобський стан; з 1897 третя хвиля міграції, після чого Україна стала одним з регіонів найвищої концентрації є. У 1917-21 частина є. підтримала самостійну Україну, частина — відновлення Рос. імперії, частина — більшовицький рух; внаслідок масових погромів, чинених у 1917-21 рос., пол. армією, укр. нерегулярними збройними підрозділами, загинуло бл. 200 тис. є. До 1939 у Галичині, незважаючи на антисемітизм пол. правиці та економічну дискримінацію, є. мали політичні партії та організації, розгалужене громадське, культурне, релігійне життя; на території УРСР зосереджувалися у містах (особливо Одеса, Київ, Харків), багато працювало у складі урядового апарату та фінансово-господарських установ, до 30-х існувало 5 євр. національних районів з офіційною мовою їдиш, функціонував Музей євр. культури (Одеса), Євр. бібліотека (Київ), Євр. театр (Харків); з євр. спільноти України вийшло багато учених, письменників, діячів культури. Гітлерівська політика остаточного вирішення євр. питання під час II Світової війни призвела до винищення 1400 тис. є. в Україні (гол. центри голокосту — Бабин Яр (Київ), Янівський табір (Львів), Жандармська балка (Дніпропетровськ), Бердичів, Житомир, Одеса). 1952-53 сталінські репресії проти є.; у 50-70-і криза є. як етнічної меншини, швидка асиміляція, у 70-80-і інтенсивна еміграція, особливо після 1987 та 1992 (48% емігрантів з України). Тепер функціонує 4 загальноосвітні та 5 недільних євр. шкіл, Міжнародний Соломонів університет (Київ), 2 театри, Асоціація євр. організацій та громад (120 товариств), Товариство євр. культури, зареєстровано 29 релігійних громад. 97% є. мешкають у містах, рідна мова рос. та укр., останнім часом іврит.