ізоляціонізм

Політична доктрина та політика уникання міжнародних конфліктів і союзів: 1. напрямок, що переважав у закордонній політиці США від кін. XVIII ст. до 40-х ХХ ст., остаточна відмова від і. під час II Світової війни; 2. у брит. політиці кін. XIX ст. тенденція не укладати союзи з будь-якою групою держав (splendid isolation, тобто чудова ізоляція); кінець брит. і. поклало встановлення союзу з Японією 1902 та Францією 1904 (т.зв. Сердечна згода, Антанта).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізоляціонізм — ізоляціоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ізоляціонізм — -у, ч. Політичний напрям у США, що пропагував невтручання в європейські та азійські справи; політика державної відособленості, замкнутості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізоляціонізм — ІЗОЛЯЦІОНІ́ЗМ, у, ч. Політичний напрям у США, що пропагує невтручання в європейські справи; політика державної відособленості, замкнутості. Словник української мови в 11 томах