1. Універсальний словник-енциклопедія

ізомерія

Явище, що полягає в існуванні молекул, т.зв. ізомерів, які мають однаковий склад атомів, а розрізняються способом та порядком атомних зв'язків або їх просторовим розташуванням; ізомери проявляють різні, залежно від відмінностей у будові, фізич. та хіміч. властивості.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізомерія — ІЗОМЕРІЯ – ІЗОМЕТРІЯ Ізомерія, -ї, ор. -єю. Існування кількох речовин однакового складу та молекулярної маси, але різної хімічної будови. Пох. ізомерний. Ізометрія. Збереження пропорцій органів і частин тіла в період росту організму. Пох. ізометричний. Літературне слововживання
  2. ізомерія — Изомерия — isomerism — Isomerie — існування сполук, однакових за хімічним складом, але різних за будовою і властивостями. Такі сполуки називають ізомерами. Є структурна й просторова ізомерія. І. – одна з причин різноманітності та численності органічних сполук. Гірничий енциклопедичний словник
  3. ізомерія — ізомері́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ізомерія — -ї, ж., хім. Явище, коли речовини з однаковим хімічним складом та молекулярною масою відрізняються будовою та фізико-хімічними властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ізомерія — ізомері́я (від ізо... і ...мерія) існування сполук, однакових за хімічним складом і молекулярною масою, але різних за будовою і властивостями. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ізомерія — ІЗОМЕРІ́Я, ї, ж., хім. Явище, коли речовини з однаковим хімічним складом та молекулярною вагою відрізняються будовою та фізико-хімічними властивостями. Пояснення різних випадків ізомерії дає теорія будови органічних сполук, створена.. О. М. Бутлеровим (Заг. хімія, 1955, 411). Словник української мови в 11 томах